Постанова Правління НБУ № 320 від 16.08.2006 Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИПОСТАНОВА
16.08.2006 № 320
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 вересня 2006 р.
за № 1035/12909
Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
Відповідно до статей 7, 40, 56 Закону України "Про Національний банк України", у зв'язку із введенням у промислову експлуатацію системи електронних платежів Національного банку України нового покоління та з метою вдосконалення нормативно-правової бази з питань здійснення міжбанківських розрахунків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (додається).
{Пункт 2 виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 17.03.2004 № 110 "Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15.04.2004 за № 483/9082.
3. Департаменту платіжних систем (Н.Г. Лапко) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома Операційного та територіальних управлінь Національного банку України, банків України.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчого директора з питань платіжних систем та розрахунків В.М. Кравця.
5. Постанова набирає чинності з 10 листопада 2006 року.
В.о. Голови
А.В. Шаповалов
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
16.08.2006 № 320
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
6 вересня 2006 р.
за № 1035/12909
ІНСТРУКЦІЯ
про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті
Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
Ця Інструкція визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні системи електронних платежів Національного банку України та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів філій іноземних банків у національній валюті України.
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Визначення термінів
1. У цій Інструкції наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
банківський день у системі електронних платежів Національного банку (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних платежів Національного банку (далі - СЕП), за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у Національному банку на ту саму дату;
внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (далі - ВМПС) - платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
внутрішньобанківський переказ коштів через ВМПС (далі - внутрішньобанківський переказ) - переказ коштів між банком та його філіями або між філіями банку, що здійснюється засобами ВМПС;
Електронний технологічний довідник банків України та інших установ - систематизований перелік банків, філій, інших установ, що є складовою частиною інформаційної мережі Національного банку і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;
довідник учасників СЕП - систематизований перелік усіх учасників СЕП, що є складовою частиною СЕП і використовується під час роботи всіх її програмно-технічних комплексів;
електронне розрахункове повідомлення - електронний документ, який несе інформацію щодо переказу коштів, має такий самий формат, реквізити, порядок формування і технологію оброблення в СЕП, як і міжбанківський електронний розрахунковий документ, але не супроводжується рухом коштів;
електронний банківський документ - електронний документ, що використовується в банківській діяльності, формат, обов'язкові реквізити і засоби захисту якого відповідають вимогам законодавства;
заблоковані кошти - кошти, заблоковані Національним банком на кореспондентському рахунку банку, відкритому в Національному банку, у розмірі наданого банку кредиту овернайт без забезпечення (далі - кредит овернайт бланковий) та процентів за користування ним відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про регулювання ліквідності банків України;
інформаційна мережа Національного банку (далі - інформаційна мережа) - комплекс апаратно-програмних засобів та організаційних заходів, що призначені для забезпечення функціонування власних задач автоматизації банківських і господарсько-фінансових операцій Національного банку, а також взаємодії з телекомунікаційними мережами та інформаційними системами банків, фінансових і державних інституцій України;
інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, що призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційної мережі Національного банку (крім СЕП), має визначений формат і технологію оброблення згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу;
інформаційно-пошукова система СЕП (далі - ІПС) - складова СЕП що призначена для надання учасникам СЕП інформації про переказ коштів, виконаний ними через СЕП;
інша установа - небанківська установа, яка є учасником СЕП відповідно до законодавства України, має рахунок у Національному банку та виконує переказ коштів через СЕП;
керівник банку - голова правління (ради директорів) банку;
код банку - умовна шестизначна числова ознака, що ідентифікує банк, філію, іншу установу, розраховується Національним банком і є обов'язковим реквізитом Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і Довідника учасників СЕП;
консолідований кореспондентський рахунок - кореспондентський рахунок, що відкритий у Національному банку і на якому об'єднані кошти банку та його філій для роботи банку у СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;
кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку філії іноземного банку для здійснення міжбанківського переказу коштів;
ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період;
ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії);
міжбанківський електронний розрахунковий документ - електронний документ на переказ коштів, сформований банком (філією) на підставі власних розрахункових документів, розрахункових документів клієнтів і стягувачів, документів на переказ готівки для виконання міжбанківського переказу коштів;
міжбанківський переказ коштів (далі - міжбанківський переказ) - переказ коштів між банками в безготівковій формі, що обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов'язань банків;
міжбанківський переказ у СЕП у режимі реального часу - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким списання коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахування коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) виконується одночасно;
міжбанківський переказ у СЕП у файловому режимі - міжбанківський переказ, що здійснюється з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням коштів з технічного рахунку учасника СЕП (платника) та зарахуванням коштів на технічний рахунок учасника СЕП (отримувача) є певний проміжок часу;
модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП (далі - модель) - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими виконується міжбанківський переказ через консолідований кореспондентський рахунок;
операційні правила - система логічних та операційних обмежень у відповідній моделі, що встановлюються банком для філій на переказ коштів через СЕП, а також на переказ коштів та інші банківські операції філій у системі автоматизації банку;
пакет-відповідь - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами центру оброблення СЕП (далі - ЦОСЕП) у відповідь на пакет-запит від системи автоматизації банку (далі - САБ) відправника;
пакет-запит - одиниця обміну інформацією в СЕП у режимі реального часу, формується засобами САБ відправника і надсилається до ЦОСЕП;
система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо);
система електронних платежів Національного банку (СЕП) - державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків - резидентів у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу. Функціонування СЕП забезпечується такими програмно-технічними комплексами:
ЦОСЕП - розміщений у Центральній розрахунковій палаті ЦОСЕП;
АРМ-СЕП - автоматизоване робоче місце учасника СЕП;
{Абзац тридцять другий пункту 1 глави 1 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
система захисту електронних банківських документів - сукупність методів та засобів, що включає апаратно-програмні, програмні засоби захисту, ключову інформацію та систему розподілу ключової інформації, технологічні засоби контролю та організаційні заходи щодо захисту інформації;
система резервування і відновлення функціонування СЕП - це процедури, програмно-технічні комплекси та компоненти програмного забезпечення СЕП, що призначені забезпечити функціонування СЕП у разі порушення функціонування програмно-технічних комплексів ЦОСЕП, АРМ-СЕП внаслідок фізичного пошкодження комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання, каналів зв'язку, втрати або пошкодження баз даних тощо;
службове повідомлення СЕП - електронний банківський документ, що вміщує технологічну інформацію, пов'язану з проведенням переказу коштів (підтвердження про отримання міжбанківського електронного розрахункового документа, повідомлення про помилки в міжбанківському електронному розрахунковому документі, довідкова інформація тощо), і має технологію оброблення згідно з вимогами СЕП;
структурний підрозділ Національного банку - структурний підрозділ Національного банку, який здійснює відкриття та ведення кореспондентських рахунків банків, філій іноземних банків, рахунки інших установ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
технічний рахунок у ЦОСЕП (далі - технічний рахунок) - інформація в електронній формі, що зберігається в ЦОСЕП, поновлюється під час оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів і відображає стан кореспондентського рахунку учасника СЕП безпосереднього на певний час або обороти учасника СЕП безпосереднього, що не має кореспондентського рахунку, на певний час;
учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - Національний банк, банк та його філія, філія іноземного банку, інша установа що мають технічні рахунки в ЦОСЕП і виконують міжбанківський переказ через СЕП з використанням АРМ учасника СЕП - АРМ-СЕП;
учасник СЕП опосередкований - філія банку, що не має технічного рахунку в ЦОСЕП і виконує міжбанківський переказ через СЕП з використанням ВМПС та АРМ-СЕП банку;
файл СЕП - одиниця обміну інформацією в СЕП у файловому режимі, що позначається однією літерою відповідно до технології роботи СЕП, зокрема:
A - файл, сформований засобами САБ відправника і надісланий до ЦОСЕП (файл початкових документів);
B - файл, сформований засобами ЦОСЕП і надісланий до САБ отримувача (файл відповідних документів);
L - інформація від САБ структурного підрозділу Національного банку про стан кореспондентських рахунків учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП;
Центральна розрахункова палата Національного банку (ЦРП) - структурна одиниця Національного банку, яка забезпечує функціонування СЕП.
2. Інші терміни, що вживаються в цій Інструкції, використовуються в значеннях, визначених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами Національного банку.
Глава 2. Загальні вимоги щодо виконання міжбанківського переказу
{Пункт 1 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}
{Пункт 2 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}
{Пункт 3 глави 2 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 165 від 05.06.2008}
1. Форми міжбанківських розрахункових документів, їх реквізити та порядок їх оформлення мають відповідати вимогам до розрахункових документів, що визначені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
2. Банки (філії) здійснюють міжбанківський переказ за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що формуються ними на підставі:
паперових розрахункових документів клієнтів;
паперових розрахункових документів банку (філії);
електронних розрахункових документів, отриманих засобами автоматизованих систем від клієнта - ініціатора переказу;
електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВМПС від філії банку;
електронних розрахункових документів, автоматично сформованих САБ за умовами договорів або згідно з потребою банку (філії);
електронних розрахункових документів, отриманих засобами інших платіжних систем, телекомунікаційних систем, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації тощо.
3. Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме:
назву та номер;
дату складання (число, місяць, рік);
дату надходження до банку платника;
ознаку дебет/кредит;
суму;
код платника, назву платника, рахунок платника;
код банку платника;
код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;
код банку отримувача;
призначення платежу.
Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) та технологічні реквізити (ідентифікатор ключа ЕЦП, відмітку про час оброблення документа тощо).
4. Міжбанківський переказ виконується банками в строк, визначений правилами платіжної системи, який не може перевищувати трьох операційних днів відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
5. Взаємовідносини в системі міжбанківських розрахунків між її учасниками регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.
Якщо договором передбачено здійснення договірного списання, то таке списання оформляється і виконується відповідно до вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та нормативно-правового акта Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Розділ II. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку
Глава 1. Відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку в Національному банку
1. Національний банк відкриває кореспондентський рахунок банку на підставі укладеного договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України (додаток 1) та за умови подання керівником банку, головним бухгалтером банку належним чином оформлених документів:
1) заяви про відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України (додаток 2);
2) картки із зразками підписів та відбитка печатки банку (додаток 3), засвідченими нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами).
2. Національний банк для відкриття кореспондентського рахунку банку отримує відомості, що містяться про банк - юридичну особу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в електронній формі через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Національний банк зберігає відомості про банк - юридичну особу, отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
3. У разі зміни свого місцезнаходження банк зобов'язаний протягом трьох робочих днів із дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повідомити про це Національний банк.
У разі відповідності цієї інформації відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Національний банк уносить відповідні зміни про місцезнаходження банку в картку із зразками підписів та відбитка печатки.
4. Під час оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки слід керуватися таким:
1) у картку включаються зразки підписів службових осіб, яким відповідно до законодавства та установчих документів банку надано право розпоряджання кореспондентським рахунком і підпису розрахункових документів, а саме:
право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим службовим особам;
право другого підпису належить головному бухгалтеру банку та службовим особам, уповноваженим керівником банку;
зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку уключаються до картки обов'язково;
право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;
право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;
2) у разі змін у складі службових осіб, яким надано право розпоряджання кореспондентським рахунком банку і підпису розрахункових документів, подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підписів, засвідчених нотаріально;
3) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера банком подається тимчасова картка лише із зразками підписів цих осіб, засвідчених нотаріально;
4) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка лише із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа, що підтверджує ці повноваження. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером банку, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;
5) у картку із зразками підписів та відбитка печатки включається зразок відбитка печатки банку. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток" тощо), не допускається;
6) якщо в новоствореного банку тимчасово не має печатки, а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки, то Національний банк на підставі письмового звернення банку надає йому необхідний строк (термін) для виготовлення печатки.
5. У разі реорганізації банку шляхом перетворення, зміни найменування банк зобов'язаний подати такі самі документи, що і під час відкриття рахунку, а також унести зміни до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України або укласти новий договір. Реквізити "номер кореспондентського рахунку" та "код банку" можуть залишатися без змін на підставі письмового звернення керівника банку.
У разі реорганізації банку шляхом приєднання на правах філії до іншого банку реквізит "код банку" може бути збережений за філією, створеною в результаті такої реорганізації. Збереження за філією реквізиту "код банку" здійснюється Національним банком на підставі письмових звернень керівників банку, що реорганізовується, і банку-правонаступника та за умови виключення інформації про банк, що реорганізовується, з електронної форми Державного реєстру банків.
6. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є розірвання договору, що здійснюється за заявою власника кореспондентського рахунку (додаток 4) або за ініціативою Національного банку, або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у випадках, передбачених законодавством України.
7. У разі закриття кореспондентського рахунку банку залишок коштів за кореспондентським рахунком має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України.
8. Національний банк зобов'язаний в установленому законодавством України порядку надіслати повідомлення контролюючому органу про відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку.
9. Документи, про які йдеться в цій главі, мають міститися в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку після його закриття зберігається в Національному банку протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності Національного банку.
{Главу 2 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
Глава 2. Електронний технологічний довідник банків України та інших установ
1. Департамент інформаційних технологій формує Електронний технологічний довідник банків України та інших установ на підставі інформації, що міститься в електронній формі Державного реєстру банків (далі - електронний реєстр).
Електронний технологічний довідник банків України та інших установ має обов'язково містити такі реквізити:
"назва банку (технологічна)" - зазначається найменування банку (філії), яке за потреби може скорочуватися [за умови, що в скороченому найменуванні міститиметься інформація, достатня для однозначної ідентифікації банку (філії)]. Банк (філія) використовує цей реквізит у разі роздрукування міжбанківського електронного розрахункового документа засобами САБ;
"адреса електронної пошти в мережі Інтернет АРМ-СЕП" і "адреса електронної пошти в мережі Інтернет АРМ-СЕП-інформаційного" - призначені для забезпечення безперервного функціонування АРМ-СЕП і АРМ-СЕП-інформаційного в разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Банк повідомляє ці реквізити одночасно з інформацією, потрібною для включення банку (філії) в електронний реєстр або в разі внесення змін до нього.
Реквізити "код банку", "ідентифікатор учасника СЕП" розраховуються в автоматизованому режимі під час унесення інформації в електронний реєстр.
Інші реквізити Електронного технологічного довідника банків України та інших установ і його структуру визначає Департамент інформаційних технологій, ураховуючи потреби інформаційних систем Національного банку і банків, які використовують цей довідник.
2. Центральна розрахункова палата наприкінці кожного робочого дня розсилає оновлену версію Електронного технологічного довідника банків України та інших установ по всій інформаційній мережі засобами системи електронної пошти Національного банку (далі - система ЕП).
Глава 3. Довідник учасників СЕП
1. Банк (філія) - безпосередній учасник СЕП має бути включений до Довідника учасників СЕП за умови:
а) уключення до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ;
б) укладення з Національним банком договорів:
про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України (додаток 5);
про використання засобів захисту інформації Національного банку України відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки;
в) підключення до системи ЕП.
2. Уключення філії банку до Довідника учасників СЕП, як опосередкованого учасника СЕП, здійснюється за умови включення її до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ.
3. Унесення інформації до Довідника учасників СЕП здійснюється в разі:
уключення/виключення банку (філії) до/із учасників СЕП;
зміни реквізитів учасника СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції;
{Абзац четвертий пункту 3 глави 3 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
переходу учасника СЕП на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком;
переходу учасника СЕП на роботу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;
повернення учасника СЕП на роботу за окремим кореспондентським рахунком тощо.
4. Необхідною умовою для виключення банку (філії) з Довідника учасників СЕП є розірвання договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України.
5. Банк (філія) зобов'язаний надіслати до структурного підрозділу Національного банку повідомлення про внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП (уключення, унесення змін, виключення) за формою, що наведена в додатку 6 до цієї Інструкції (далі - повідомлення). Повідомлення має бути надіслане засобами системи ЕП не пізніше ніж за три робочі дні до дати включення, виключення або внесення змін до Довідника учасників СЕП.
Для внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП про філію має бути надіслане також повідомлення від банку, якому належить ця філія.
6. Структурний підрозділ Національного банку після отримання повідомлення від банку (філії) зобов'язаний надіслати його до ЦРП засобами системи ЕП за два робочих дні до набрання чинності змінами.
Структурний підрозділ Національного банку інформує засобами системи ЕП Департамент безпеки про ініціювання банком (філією) унесення інформації до Довідника учасників СЕП.
7. ЦРП зобов'язана внести зміни до Довідника учасників СЕП згідно з отриманим від структурного підрозділу Національного банку повідомленням і надіслати їх учасникам СЕП наприкінці робочого дня, що передує дню, з якого зміни набирають чинності.
Учасники СЕП зобов'язані внести зміни до Довідника учасників СЕП після закінчення банківського дня, у якому надійшла ця інформація, але до початку наступного банківського дня на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник.
ЦРП вносить інформацію до Довідника учасників СЕП щодо включення нового учасника СЕП (безпосереднього) або зміни ідентифікатора учасника СЕП (безпосереднього) за умови, що цей учасник надіслав відкриті ключі АРМ-СЕП на сертифікацію до 13 години дня, що передує дню внесення інформації до Довідника учасників СЕП.
8. ЦРП зобов'язана на початку першого банківського дня після включення банку до Довідника учасників СЕП засобами ЦОСЕП привести значення технічного рахунку банку (філії) у відповідність до стану його кореспондентського рахунку на підставі файла L.00, отриманого від відповідного структурного підрозділу Національного банку. Після цього банк може здійснювати міжбанківський переказ через СЕП.
9. Зміна реквізиту "назва банку (технологічна)" Довідника учасників СЕП здійснюється в автоматизованому режимі через один банківський день після зміни цього реквізиту в Електронному технологічному довіднику банків України та інших установ.
10. Під час виключення банку (філії) з учасників СЕП значення його транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, має дорівнювати нулю. Банк (філія) для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП зобов'язаний прийняти всі файли В, що надійшли на його адресу. Якщо банк (філія) не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку (філії) у СЕП зобов'язана здійснити квитування всіх файлів В банку (філії) та повідомити про це структурний підрозділ Національного банку.
11. Під час виключення з учасників СЕП банку значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю. Банк для виконання цієї вимоги наприкінці останнього робочого дня в СЕП після виконання вимоги пункту 10 цієї глави зобов'язаний перерахувати засобами СЕП суму коштів, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, на рахунок, визначений згідно з пунктом 7 глави 1 цього розділу.
Якщо банк не виконав цю вимогу, то ЦРП наприкінці останнього робочого дня банку в СЕП після виконання вимог пункту 10 цієї глави має повідомити про це структурний підрозділ Національного банку. Структурний підрозділ Національного банку, отримавши повідомлення ЦРП, зобов'язаний здійснити списання засобами СЕП суми коштів банку, що дорівнює залишку на його технічному рахунку, і перерахувати її на рахунок, визначений згідно з пунктом 7 глави 1 цього розділу.
Глава 4. Загальні умови функціонування СЕП щодо проведення міжбанківського переказу
1. Національний банк визначає технологію роботи СЕП, має право змінювати технологічну структуру цієї системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників СЕП відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та ВМПС до технології роботи СЕП. Строк інформування учасників СЕП про внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначається Національним банком і не може бути меншим, ніж за п'ять робочих днів до часу їх унесення. Зміна програмно-технічних засобів і технології роботи СЕП відбувається за вказівками Національного банку.
2. Технологічний регламент роботи СЕП визначається Національним банком і надсилається засобами системи ЕП усім учасникам СЕП для виконання.
3. Списання з кореспондентського рахунку банку здійснюється за міжбанківськими електронними розрахунковими документами, що сформовані власником рахунку або Національним банком, у випадках, визначених законом, у тому числі, обумовлених договором.
4. Учасник СЕП забезпечує формування міжбанківського електронного розрахункового документа лише через САБ із заповненням усіх обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
Відповідно до технології роботи СЕП під час формування міжбанківського електронного розрахункового документа учасник СЕП забезпечує:
заповнення обов'язкових реквізитів шляхом перенесення їх значень з розрахункового документа, на підставі якого він формується, крім реквізиту "назва документа", що заповнюється як умовний числовий код, згідно з додатком 7 до цієї Інструкції;
якщо платником та/або отримувачем є учасник СЕП, то в реквізитах "рахунок платника" та/або "рахунок отримувача" має зазначатися номер внутрішньобанківського рахунку.
5. Учасник СЕП забезпечує формування, передавання, приймання міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень з використанням апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформації відповідно до нормативно-правового акта Національного банку з питань інформаційної безпеки.
6. Структура та порядок заповнення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП, електронних розрахункових повідомлень визначаються Національним банком.
ЦОСЕП здійснює оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів, службових повідомлень СЕП та електронних розрахункових повідомлень у порядку їх надходження до СЕП. Міжбанківський електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний. Результати оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів у СЕП відображаються на технічному рахунку банку (філії).
7. Початкові платежі від банку (філії) приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку.
8. Міжбанківський електронний розрахунковий документ уважається виконаним у СЕП з часу відображення його суми за технічним рахунком учасника СЕП-отримувача, за винятком випадків, передбачених процедурою відновлення функціонування СЕП у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
9. У кінці банківського дня ЦОСЕП передає до структурного підрозділу Національного банку інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для їх відображення на кореспондентських рахунках учасників СЕП та інших рахунках у САБ структурного підрозділу Національного банку.
{Абзац другий пункту 9 глави 4 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
10. Кожний учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів, що використовуються для роботи в СЕП, у якому зазначаються дата та час їх установлення (заміни), а також компоненти, що замінюються, їх назва, підстава для заміни, нова версія, прізвище, ініціали та підпис виконавця.
Обов'язковій реєстрації в журналі підлягають установлення та заміна таких компонентів:
прикладного програмного забезпечення СЕП, системи ЕП;
комп'ютера та його компонентів;
мережевої плати та/або мережевого клієнта;
системного програмного забезпечення;
апаратних засобів захисту інформації, а також настройка комп'ютера.
11. Кожен учасник СЕП зобов'язаний забезпечити наявність внутрішнього документа, що регламентує порядок відновлення роботи в СЕП у разі порушення роботи в системі або виникнення надзвичайних ситуацій та його виконання.
12. Якщо учасник СЕП порушує технологію роботи, не виконує вимоги щодо захисту банківської інформації, то Національний банк має право зупинити початкові платежі цього учасника в СЕП. Учасник СЕП продовжує роботу в системі після службового розслідування, проведеного Національним банком у максимально короткий строк. Учасник СЕП зобов'язаний усунути недоліки, виявлені під час проведення службового розслідування.
13. Учасник СЕП має забезпечити створення шифрованого архіву оброблених платежів і технологічної інформації відповідно до глави 9 розділу ІІ цієї Інструкції.
14. Учасник СЕП має право на підставі файла-запиту ІПС одержувати інформацію про проходження сформованих ним міжбанківських електронних розрахункових документів. Відповідь на запит ІПС надає протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.
Глава 5. Функціонування СЕП у файловому режимі
1. ЦОСЕП на початку банківського дня отримує від САБ структурного підрозділу Національного банку файл L.00 і на його підставі перевіряє відповідність значень технічних рахунків учасників СЕП стану їх кореспондентських рахунків та в разі потреби приводить значення технічних рахунків у ЦОСЕП у відповідність до значень кореспондентських рахунків у файлі L.00. Від ЦОСЕП інформація про стан технічних рахунків надсилається їх власникам.
2. Обмін файлами через СЕП здійснюється засобами системи ЕП.
Оброблення файлів у СЕП здійснюється в циклічному режимі. Цикл оброблення файлів складається з двох частин:
приймання інформації;
передавання інформації.
Під час приймання інформації ЦОСЕП отримує від учасника СЕП файл A і перевіряє його на відповідність вимогам СЕП.
ЦОСЕП надсилає за результатами оброблення файла A на адресу відправника квитанцію про результати його приймання. ЦОСЕП приймає або не приймає файл A у цілому. Відправник файла A несе відповідальність за склад міжбанківських електронних розрахункових документів, уключених до цього файла.
3. Під час передавання інформації міжбанківські електронні розрахункові документи, прийняті ЦОСЕП у файловому режимі, групуються за адресами і надсилаються отримувачам (зокрема файли B).
Файл B уважається одержаним і його сума відображається за технічним рахунком отримувача в ЦОСЕП за умови надходження від отримувача квитанції, що підтверджує успішне прийняття файла B.
4. У кінці кожного сеансу оброблення інформації ЦОСЕП надсилає учасникам СЕП підсумкову інформацію за результатами цього циклу та поточне значення їх технічних рахунків.
Після отримання файла з підсумковою інформацією, яка підтверджує відображення суми файла B за технічним рахунком у ЦОСЕП, учасник СЕП передає міжбанківські електронні розрахункові документи, що розміщені в успішно прийнятому ним файлі B, для подальшого їх оброблення засобами САБ та/або ВМПС та відображення сум за рахунками отримувачів.
5. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП інформацію про стан їх технічних рахунків на початок і кінець банківського дня, а також перелік усіх міжбанківських електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня.
6. ЦРП має право виконати квитування файла В на підставі:
установленого на зазначений день технологічного регламенту роботи СЕП, у випадках, коли необхідною умовою закриття банківського дня є нульове значення транзитного рахунку для сум, що не були підтверджені банком (філією) - отримувачем коштів, та/або технічного рахунку учасника СЕП;
розділу VI цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, у випадках, коли міжбанківський електронний розрахунковий документ є обов'язковим до виконання в день його формування;
установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" строків проведення міжбанківського переказу, а саме в кінці третього операційного дня (уключаючи день формування файла B).
7. Необхідною умовою завершення банківського дня учасником СЕП є:
надання інформації за підсумками банківського дня до ЦОСЕП, якщо інше не передбачено регламентом роботи СЕП;
звіряння інформації САБ з даними ЦОСЕП;
відображення на рахунках у САБ у цей банківський день міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у режимі реального часу, що надійшли від ЦОСЕП у підсумкових файлах дня.
8. Суми міжбанківських електронних розрахункових документів, здійснених у файловому режимі, що не були підтверджені отримувачем за станом на кінець банківського дня, мають обліковуватися на транзитних рахунках структурного підрозділу Національного банку.
Глава 6. Функціонування СЕП у режимі реального часу
1. Учасник СЕП у режимі реального часу має право:
а) виконувати міжбанківські перекази;
б) установлювати в ЦОСЕП ліміти технічних рахунків, початкових оборотів підпорядкованих йому філій;
в) одержувати довідкову інформацію про:
стан власного технічного рахунку і про стан технічних рахунків своїх філій;
власні міжбанківські перекази;
міжбанківські перекази своїх філій тощо.
2. Структурний підрозділ Національного банку має право в режимі реального часу встановлювати обмеження щодо виконання початкових платежів банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.
3. Обмін інформацією в режимі реального часу здійснюється пакетами за протоколом TCP/IP.
Учасник СЕП формує засобами САБ пакет-запит і надсилає його до ЦОСЕП. За підсумками оброблення пакета-запиту ЦОСЕП готує та відправляє учаснику СЕП пакет-відповідь, що містить інформацію про виконання чи невиконання пакета-запиту.
4. У кінці банківського дня ЦОСЕП надає учасникам СЕП файли з переліком міжбанківських переказів, відображених за їх технічними рахунками.
Глава 7. Моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП
1. Банк та його філії мають право працювати в СЕП з використанням відповідної моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.
2. У разі роботи за моделлю 3 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП.
Філії банку не можуть мати технічних рахунків у ЦОСЕП.
Банк повинен мати власну ВМПС для виконання внутрішньобанківського переказу.
Філії банку є опосередкованими учасниками СЕП і обмінюються міжбанківськими електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВМПС через АРМ-СЕП банку з відображенням результатів розрахунків на технічному рахунку банку.
Банк може працювати в СЕП за моделлю 3 через свій структурний підрозділ, якому визначається реквізит "код банку" та який включається до Електронного технологічного довідника банків України та інших установ та Довідника учасників СЕП у порядку, установленому цією Інструкцією.
3. У разі роботи за моделлю 4 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.
4. У разі роботи за моделлю 7 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок в ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
Банк та філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу, а також обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій за допомогою операційних правил САБ.
Під час роботи за моделлю 7 банк має право використовувати програмно-технічні засоби, що забезпечують обмін внутрішньобанківськими повідомленнями між ним та його філіями без виходу в СЕП. Структура і зміст внутрішньобанківських повідомлень визначаються банком.
5. У разі роботи за моделлю 8 банк зобов'язаний мати консолідований кореспондентський рахунок у структурному підрозділі Національного банку і технічний рахунок у ЦОСЕП. Його філії мають технічні рахунки в ЦОСЕП.
Банк і філії зобов'язані мати програмно-технічні комплекси АРМ-СЕП, засоби захисту інформації СЕП, обмінюватися міжбанківськими електронними розрахунковими документами із СЕП незалежно один від одного. Розрахунки філії мають відображатися на технічних рахунках філії та банку.
Банк має право протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків і початкових оборотів філій.
СЕП надає банку технологічну інформацію про роботу філій та обороти за їх технічними рахунками лише за підсумками банківського дня, але банк може отримувати технологічну інформацію про роботу філій протягом банківського дня в режимі реального часу.
{Пункт 6 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}
Глава 8. Перехід банку на роботу в СЕП за моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку
1. Для роботи в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (далі - відповідна модель) банк повинен одержати на це дозвіл Національного банку (далі - дозвіл), зразок якого наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.
2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку (на ім'я посадової особи, до обов'язків якої належить регулювання питань щодо функціонування СЕП) викладені державною мовою документи, що підтверджують організаційну, функціональну та технологічну готовність банку до роботи в СЕП за відповідною моделлю, а саме:
клопотання про перехід банку на роботу в СЕП за відповідною моделлю із зазначенням назви, версії та розробника програмного забезпечення і системи захисту інформації, що мають використовуватися;
три примірники правил здійснення банком і його філіями переказу коштів за відповідною моделлю.
Правила мають уключати докладний опис технологічної моделі та моделі бухгалтерського обліку і відповідати вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів Національного банку, зокрема:
перелік балансових рахунків (на рівні аналітичного обліку), що використовуються відповідно до їх призначення для обліку розрахункових операцій банку та його філій між собою та з іншими учасниками СЕП, із зазначенням назв рахунків згідно з нормативно-правовими актами Національного банку;
опис технології оброблення міжбанківських електронних розрахункових документів із зазначенням бухгалтерських проводок, що відповідають стадіям оброблення цих документів, у тому числі завершення банком і його філіями банківського дня в разі надходження, але не підтвердження міжбанківських електронних розрахункових документів тощо;
порядок обліку та виконання розрахункових документів, якщо немає (недостатньо) коштів на консолідованому кореспондентському рахунку банку, із зазначенням бухгалтерських проводок у банку та його філіях.
3. У разі використання банком ВМПС у правилах мають ураховуватися вимоги, викладені в розділі V цієї Інструкції, а також зазначатися:
опис здійснення внутрішньобанківського переказу;
опис системи захисту інформації та системи розподілу ключів криптографічного захисту інформації;
порядок використання системи захисту інформації та телекомунікаційних каналів зв'язку;
здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС;
регламент функціонування ВМПС;
порядок відновлення роботи ВМПС у разі порушення її роботи або виникнення надзвичайних ситуацій.
4. У разі використання банком під час роботи за моделлю 7 внутрішньобанківських повідомлень, якими обмінюються банк і його філії без виходу в СЕП, у правилах здійснення банком та його філіями переказу коштів за моделлю 7 має бути опис структури, змісту цих повідомлень і порядок їх захисту від підроблення та викривлення.
{Пункт 5 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}
5. Національний банк у місячний строк із дня отримання від банку документів, що мають відповідати вимогам пунктів 2 - 4 цієї глави, може надати йому дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю або в разі невідповідності правил вимогам цієї глави відмовити в наданні дозволу.
{Абзац другий пункту 5 глави 8 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
У разі відмови в наданні дозволу Національний банк письмово повідомляє про це банк із зазначенням підстав (невідповідність правил вимогам цієї глави та про потребу їх доопрацювання згідно із наданими зауваженнями).
6. У разі повторного звернення для одержання дозволу на перехід доопрацьовані правила подаються банком і розглядаються Національним банком відповідно до пунктів 2 - 5 цієї глави.
7. Банк узгоджує із структурним підрозділом Національного банку дату переходу на роботу в СЕП за відповідної моделлю, про що структурний підрозділ Національного банку робить відмітку в дозволі. Структурний підрозділ Національного банку інформує ЦРП про визначену в дозволі дату переходу.
Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не розпочав роботу за відповідною моделлю, то дозвіл Національного банку втрачає чинність.
Копія дозволу із зазначеною структурним підрозділом Національного банку датою переходу зберігається в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку.
8. Банк до настання визначеної дати переходу:
уносить зміни до договорів про кореспондентський рахунок у Національному банку України та про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України;
повідомляє філії про потребу протягом трьох робочих днів укласти/розірвати або (за потреби) внести зміни до договорів про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та надання послуг системою електронної пошти Національного банку України, а також про використання засобів захисту інформації Національного банку України.
Банк та його філії мають ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.
{Пункт 9 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}
9. Контроль за станом технічних і транзитних рахунків філій банку в день їх переходу здійснюють ЦРП та ці філії.
10. Банк у разі потреби заміни діючого програмного забезпечення та/або системи захисту інформації на програмний продукт іншого розробника або на нову версію програмного продукту того самого розробника подає документи згідно з пунктами 2 - 4 цієї глави для отримання на це дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу з використанням програмного продукту іншого розробника або нової версії програмного продукту того самого розробника.
11. У разі потреби переходу з однієї моделі на роботу за іншою банк подає до Національного банку документи відповідно до пунктів 2 - 4 цієї глави для отримання на це дозволу.
У разі надання банку нового дозволу попередній дозвіл втрачає чинність з дня переходу банку на роботу за іншою моделлю.
Перехід банку з однієї моделі на роботу за іншою здійснюється з дотриманням вимог, викладених у цій главі.
{Пункт 12 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}
{Пункт 13 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 439 від 07.07.2015}
12. У разі зміни найменування банку або організаційно-правової форми, або його місцезнаходження раніше виданий дозвіл є дійсним за умови збереження технології роботи за моделлю і програмного забезпечення, що використовується.
13. У разі закриття банком усіх філій дозвіл на роботу в СЕП за відповідною моделлю втрачає чинність.
Банк зобов'язаний унести зміни до договору про розрахунково-інформаційне обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України та за потреби до договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, а також ініціювати внесення відповідної інформації до Довідника учасників СЕП.
{Главу 9 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
Глава 9. Загальні умови ведення учасниками СЕП архіву електронних міжбанківських документів
1. Банки та їх філії, структурні підрозділи Національного банку, ЦРП (далі в тексті цієї глави - учасники СЕП) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів електронних міжбанківських документів для забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених законодавством та технологією функціонування СЕП.
Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних міжбанківських документів на цих носіях.
2. Архів електронних міжбанківських документів має, зокрема, містити:
а) на рівні банків та їх філій:
усі відправлені та отримані міжбанківські електронні розрахункові документи та електронні розрахункові повідомлення;
протокол роботи САБ;
архів системи ЕП;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
б) на рівні структурних підрозділів Національного банку:
протокол роботи САБ;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
{Абзац четвертий підпункту "б" пункту 2 глави 9 виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
{Абзац п'ятий підпункту "б" пункту 2 глави розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 412 від 16.11.2007}
в) на рівні ЦРП:
протокол роботи САБ;
архів АРМ-СЕП (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-СЕП);
повний архів роботи ЦОСЕП;
архів баз даних ІПС;
архів системи ЕП.
3. Архів електронних міжбанківських документів має формуватися згідно із затвердженою номенклатурою справ учасника СЕП, створюватися у відповідних структурних підрозділах, переноситися на електронні носії з метою подальшого зберігання в цьому підрозділі або передаватися для зберігання до відповідного уповноваженого структурного підрозділу.
4. Архів електронних міжбанківських документів має зберігатися відповідно до нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку формування, зберігання та знищення електронних архівів.
Доступ до архіву повинні мати посадові особи, які згідно з наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.
Строки зберігання архівів електронних міжбанківських документів установлюються нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає перелік документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України.
5. Інформацію на електронних носіях, строки зберігання якої закінчилися, учасники СЕП мають знищувати на підставі оформлених належним чином актів. Електронні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається згідно з паспортним строком експлуатації. Інформацію, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації електронного носія, на якому вона розміщена, учасник СЕП має перенести на інший електронний носій з обов'язковим виконанням перевірки її цілісності на цьому носії.
Розділ III. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками-резидентами в інших банках-резидентах
Глава 1. Відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту в іншому банку
1. Банк відкриває кореспондентський рахунок банку-кореспонденту на підставі договору, укладеного між ними відповідно до законодавства України та інших документів, визначених за домовленістю сторін.
2. Банк зобов'язаний повідомити державного виконавця про відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, та зупинити власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження. Повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку банк зобов'язаний видати уповноваженій особі банку-кореспондента під підпис для надання його державному виконавцеві. Банк-кореспондент зобов'язаний подати до банку документи, що підтверджують отримання державним виконавцем повідомлення про відкриття кореспондентського рахунку.
3. У разі реорганізації банку-кореспондента шляхом перетворення, зміни найменування банк-кореспондент зобов'язаний подати такі самі документи, що й під час відкриття рахунку. Номер кореспондентського рахунку може залишатися без змін.
4. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку- кореспондента є розірвання договору, що здійснюється за погодженням сторін та в інших випадках, передбачених законом.
5. У разі закриття кореспондентського рахунку залишок коштів за ним має бути перерахований на рахунок, визначений його власником або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до законодавства України.
6. Банк зобов'язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення контролюючому органу про відкриття/закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента.
7. Банк зобов'язаний зберігати документи, на підставі яких відкрито/закрито кореспондентський рахунок банку-кореспондента, у справі з юридичного оформлення цього рахунку.
Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента після його закриття має зберігатися банком протягом строку, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, який регламентує строки зберігання документів, що утворюються в діяльності банків України.
{Главу 2 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 994 від 30.12.2015}
Глава 2. Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках
1. Міжбанківський переказ здійснюється банками на підставі міжбанківських розрахункових документів, що можуть бути передані на електронних чи паперових носіях.
Міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов'язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, відповідно до пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
Міжбанківські розрахункові документи на паперових носіях мають бути автентифіковані банком як такі, що підписані уповноваженими особами банку-кореспондента.
2. Банк здійснює міжбанківський переказ у межах залишку коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, крім випадків, передбачених договором.
3. Програмно-технічне забезпечення, система захисту інформації та телекомунікаційні канали зв'язку, що використовуються банком для міжбанківського переказу, мають забезпечувати:
контроль за достовірністю інформації на всіх етапах її оброблення;
надійний багаторівневий захист інформації від несанкціонованої модифікації та несанкціонованого ознайомлення зі змістом електронних банківських документів на будь-якому етапі їх оброблення.
4. Банки мають право обирати форму подання міжбанківських розрахункових документів, виписок з кореспондентського рахунку (на паперових чи електронних носіях) і засоби зв'язку для їх передавання, що обумовлені договором, за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.
5. Банк приймає і виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
примусове списання коштів банку-кореспондента за платіжною вимогою банк виконує в кінці третього операційного дня (ураховуючи день її надходження) відповідно до підстав, установлених законодавством;
банк визначає наявну для списання суму за платіжною вимогою в строк і в порядку, що передбачені нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, і зберігає її на кореспондентському рахунку банку-кореспондента до виконання платіжної вимоги.
6. Банк приймає і виконує інкасові доручення (розпорядження) на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента в порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням особливостей, обумовлених у пункті 5 цієї глави.
{Пункт 7 глави розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 682 від 28.10.2014}
7. Банк приймає і виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком у порядку, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, з урахуванням таких особливостей:
якщо на кореспондентському рахунку банку-кореспондента недостатньо коштів до визначеної документом про арешт суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за цим рахунком у межах суми, на яку накладено арешт, тобто до забезпечення на кореспондентському рахунку банку-кореспондента визначеної документом про арешт суми коштів;
якщо арешт на кошти банку-кореспондента накладено без встановлення суми, то банк зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком до отримання відповідних документів щодо списання суми або зняття арешту з коштів.
8. У разі введення мораторію та наявності документів про арешт коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку до запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті, банк:
а) продовжує обліковувати документи про арешт коштів банку-кореспондента на відповідному позабалансовому рахунку;
б) повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку.
9. Документи про арешт коштів банку-кореспондента, що надійшли під час тимчасової адміністрації, банк приймає і обліковує на відповідному позабалансовому рахунку без виконання та повідомляє орган, який прийняв (надіслав) документ про арешт коштів, про запровадження тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті.
Банк списує документи про арешт коштів банку-кореспондента, які надійшли до запровадження тимчасової адміністрації та/або під час тимчасової адміністрації, з відповідного позабалансового рахунку в разі отримання документів про зняття арешту з коштів банку-кореспондента.
Банк у разі припинення тимчасової адміністрації в банку-кореспонденті у зв'язку з виконанням інвестором відповідно до умов договору купівлі-продажу акцій (паїв) заходів щодо приведення діяльності банку-кореспондента у відповідність до вимог законодавства України виконує документи про арешт коштів банку-кореспондента на початку наступного операційного дня за днем припинення тимчасової адміністрації в порядку, визначеному пунктом 7 цієї глави.
Банк у разі запровадження процедури ліквідації банку-кореспондента повертає без виконання документи про арешт коштів банку-кореспондента, які були прийняті банком, та списує їх з відповідного позабалансового рахунку.
10. Банк виконує рішення суду про зупинення видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком, яке винесене за зверненням контролюючого органу і надійшло до банку безпосередньо від суду/державного виконавця/контролюючого органу, у день його надходження шляхом зупинення власних видаткових операцій банку-кореспондента за цим рахунком.
Банк обліковує рішення суду за відповідним позабалансовим рахунком.
Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється відповідно до законодавства України.
11. Банк у разі відкриття кореспондентського рахунку банку-кореспонденту, щодо якого в цьому банку є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, зупиняє власні видаткові операції банку-кореспондента з такого рахунку на суму обтяження.
Відновлення власних видаткових операцій банку-кореспондента за його кореспондентським рахунком здійснюється у випадку, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у порядку, установленому договором та внутрішніми процедурами банку.
12. Банк зобов'язаний здійснити списання в безспірному порядку заборгованості банку-кореспондента (далі - банк-боржник) перед Національним банком, основаної на здійсненому рефінансуванні, з кореспондентського рахунку банку-боржника відповідно до статті 73 Закону України "Про Національний банк України".
Банк здійснює списання в безспірному порядку заборгованості банку-боржника на підставі вимоги Національного банку.
Вимога Національного банку має містити таку інформацію:
номер та дату складання (число, місяць, рік);
передбачені законодавством України підстави, відповідно до яких Національний банк має право на списання в безспірному порядку заборгованості з рахунків банку-боржника;
код платника, найменування платника, номер рахунку платника;
найменування та код банку платника;
код отримувача, найменування отримувача, номер рахунку отримувача;
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу.
Вимога Національного банку має бути оформлена на гербовому бланку Національного банку, засвідчена підписом уповноваженої особи та відбитком печатки Національного банку.
Національний банк надсилає вимогу Національного банку до банку, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, для виконання.
Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, здійснює списання в безспірному порядку коштів з кореспондентського рахунку банку-боржника за меморіальним ордером, сформованим банком на підставі вимоги Національного банку з урахуванням особливостей, визначених у пункті 5 глави 2 розділу ІІІ цієї Інструкції.
Банк, у якому відкритий кореспондентський рахунок банку-боржника, зобов'язаний повідомити Національний банк про виконання (часткове виконання) або про відсутність можливості виконати вимогу Національного банку через відсутність коштів на кореспондентському рахунку банку-боржника.
Розділ IV. Загальні умови виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи
Глава 1. Загальні умови проведення переказу коштів через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в розрахунковому банку платіжної системи
1. Міжбанківський переказ між членами платіжної системи за операціями, які здійснюються резидентами в межах України, виконується розрахунковим банком-резидентом у національній валюті. Функції розрахункового банку платіжної системи може виконувати банк або Національний банк.
2. Відносини розрахункового банку з членами платіжної системи регулюються договорами, укладеними відповідно до законодавства.
3. Переказ коштів через кореспондентські рахунки банків - членів платіжної системи в розрахунковому банку може виконуватися на підставі клірингової вимоги, сформованої в платіжній системі за результатами взаємозаліку на підставі клірингу або за кожним документом на переказ коштів окремо.
Форма клірингової вимоги встановлюється правилами платіжної системи і повинна містити реквізити, обов'язкові для формування розрахунковим банком міжбанківського розрахункового документа згідно з вимогами цієї Інструкції. Розрахунковий банк має формувати міжбанківський електронний розрахунковий документ згідно з вимогами пункту 3 глави 2 розділу I цієї Інструкції.
Для зведенн